Інформація про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості

Повне та скорочене найменування субєкта господарювання

Фізична особа-підприємець КУЩАК РОМАН ГЕОРГІЙОВИЧ

ФОП КУЩАК РОМАН ГЕОРГІЙОВИЧ

    Виробничий майданчик не підпадає під плановану діяльність та проходження процедури з оцінки впливу на довкілля, оскільки підприємтво функціонує з 2007 року та виробнича потужність по обробці та дубленню шкір 600 кг на добу, тому висновок з оцінки впливу на довкілля відсутній.

Підготовка сировини та хімікатів до обробки

Шкури на складі сировини знімають з піддона вручну. Кількість видаленої механічним шляхом солі складає 90 % від усієї кількості солі, яка міститься в сировині. Далі шкури перевозять в цех.

Хімікати в складі матеріалів розтарюються, зважуються та відправляються в цех.

Виробництво готової продукції складається з наступних стадій:

Міздріння. Призначення операції – видалення із шкури чи голини на міздрильній машині підшкірно-жирового шару, прирізів м’яса і сала. Міздріння сировини прискорює відмочування, сприяє рівномірнішому розподілу вологи в товщі шкури, а також прониканню в шкуру компонентів зольної рідини, що особливо важливо для зневолошування зі збереженням волос.

Завантаження сировини в відмочувально-зольні та дубильні барабани.

Відмочування. Шкіряна сировина надходить для переробки на підприємство у законсервованому виді. Розконсервування сировини і приведення її в стан, максимально наближений до потрібної як за ступенем обводнення, так і за мікроструктурою, досягається при відмочуванні у технологічному розчині. Під час відмочування із сировини видаляються консервувальні речовини, бруд, кров і розчинні білки. При відмочуванні білки шкіри взаємодіють з розчином, внаслідок чого відбувається гідратація і бубнявіння дерми, збільшення об’єму і маси шкур, які після відмочування мають бути м’якими, а на розрізі в щільній ділянці матовобілими.;

Зневолошування і зоління.  Мета зневолошування – послаблення зв’язку волосу і епідермісу з дермою і його механічне видалення на машинах чи повне його руйнування (зневолошування без збереження волосу). Після зневолошування з використанням сульфіду натрію та інших реагентів, виконують зоління.  Під час цих процесів руйнуються білкові речовини, які з'єднують епідерміс та волос із дермою. Будова шкіряної тканини розрихлюється, пучки колагенових волокон розщіплюються.

Знезолювання - видалення лужних реагентів з голини після зоління та її знебубнявлення. Внаслідок знезолювання голина переходить в стан близький до нейтрального, майже зникає її бубнява, використовується розчин сульфат амонію.

М’якшення - нетривала обробка частково чи повністю знезоленої голини у водному середовищі за підвищеної температури ензимним препаратом, під дією якого видаляються залишки гнейсу, повністю зникає бубнява, видаляються із дерми міжволоконні білки продуктів розпаду кератину, вуглеводів і жирів шкури, збільшується повітропроникність голини. При м’якшенні відбувається більш глибокий поділ структурних елементів лицьового шару дерми, внаслідок чого він набуває м’якість, гладкість, шовковистість. При цьому шкіра стає еластичною і більш тягучою.

Пікелювання- готування голини до дублення і зміна її структури так, щоб можна було отримати шкіру необхідної м’якості й щільності, забезпечити швидший і рівномірніший розподіл дубильних сполук за товщиною дерми. Зміна структури досягається внаслідок додаткового і повного знезолювання кислотою в присутності солі, видалення залишків після зоління і м’якшення міжволоконних речовин, додаткового поділу мікроструктури голини та прискорення розподілу дубильних сполук – шляхом підкисленням голини (використовується мурашина кислота)

Дублення - процес при якому дубильні речовини вступають у взаємодію з функціональними групами молекулярних ланцюгів колагену, утворюючи стійкі додаткові поперечні зв’язки. Використовується сульфат хрому (ІІІ).

Нейтралізація - готування шкіряного напівфабрикату хромового дублення до фарбування і жирування. При цьому відбувається:

– підвищення рН напівфабрикату внаслідок зв’язування лужними солями кислоти з таким розрахунком, щоб використовувані для фарбування шкір барвники дифундували на найбільшу глибину і міцно зв’язувались з колагеном дерми;

– зменшення розбіжностей в поглинанні жирувальних речовин різними шарами дерми;

– зменшення нерівномірності забарвлення поверхні різних ділянок напівфабрикату.

Для нейтралізації застосовують солі лужного характеру

Жирування -  збільшення стійкості шкіри до багаторазових впливів, особливо згинальним зусиллям, підвищення їх м’якості, пластичності, водостійкості. Введений в структуру жирувальний матеріал відіграє роль пластифікатора, змащувальної речовини, яка зменшує коефіцієнт тертя волокон, що сприяє збільшенню зносостійкості шкіри.

Віджимання.

Сушка – видалення надлишкової вологи із мокрого напівфабрикату. При цьому вологість напівфабрикату знижується з 45–60 до 12– 15 %. В період сушіння завершається розпочате при дубленні формування шкіри і в напівфабрикаті відбуваються наступні основні зміни: додаткове зв’язування дубильних речовин з білком, переміщення незв’язаних дубителів та інших розчинних речовин до зовнішніх шарів напівфабрикату, кінцеве розшарування жирувальної емульсії, стягнення напівфабрикату і, зв’язане з ним, ущільнення дерми та її структурних елементів.

Розтягування здійснюється для підвищення міцності, м’якості, гнучкості й еластичності шкіри хромового дублення, юхти тощо, збільшення їх площі та зменшення тягучості. Витягуваннявиконуютькількаразів з проміжнимпролежуванням.

Фінішне фарбування, лощення шкіри – розтирання фарби на лицевій поверхні шкіри під тиском ролика лощільної машини. В результаті лощення поверхня шкіри стає рівною та блискучою.

Блок-схема виробництва

Міздріння

Відмочування

Зоління

Пікелювання

Нейтралізація

Знезолення

Жирування

Дублення

Фарбування сушка

Віджимання

 

 

Джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел

Джерело №1

Газохід відводу димових газів котла КВМ 300. Висота труби – 9,5 м, діаметр гирла – 0,35 м. Джерело виділення – котел КВМ 300, потужністю 300кВт, що працює на дровах та використовується для технологічних потреб. Час роботи – 3600 год/рік. Проводяться викиди оксидів азоту, оксиду вуглецю, пилу, діоксиду вуглецю.

Джерело №2

Газохід відводу димових газів котла Е -1/09. Висота труби – 8 м, діаметр гирла – 0,3 м. Джерело виділення –паровий котел Е -1/09, потужністю 630 кВт, що працює на дровах та використовується для технологічних потреб. Час роботи – 7920 год/рік.  Проводяться викиди оксидів азоту, оксиду вуглецю, пилу, діоксиду вуглецю.

Джерело №3 (неорганізоване)

Майданчик підготовки дров. Дровокол марки Час роботи – 620 год/рік. Проводяться викиди пилу.

Джерело №4

Газохід відводу димових газів котлоагрегату, що працює на природному газі. Висота труби – 9 м, діаметр гирла – 0,15 м. Джерело виділення – газовий котел, що використовується для опалення побутово-виробничих приміщень. Час роботи – опалювальний сезон. Витрата природного газу  - 6000 м3/рік.  Проводяться викиди оксидів азоту, оксиду вуглецю, метану, ртуті, закису азоту, діоксиду вуглецю.

Джерело №5

Газохід витягової вентиляції від сушильної камери напівфабрикату. Висота труби – 3 м, діаметр гирла – 0,28 м. Час роботи обладнання – 8760 год/рік. Джерело виділення: сушильна камера напівфабрикату. Проводяться викиди пилу, аміаку, сірководню.

Джерело №6

Газохід витягової вентиляції від сушильної камери напівфабрикату. Висота труби – 8 м, діаметр гирла – 0,28 м. Час роботи обладнання – 8760 год/рік. Джерело виділення: сушильна камера напівфабрикату. Проводяться викиди пилу, аміаку, сірководню.

Джерело №7

Газохід загально-обмінної вентиляції виробничого цеху. Висота труби – 3 м, розмір гирла – 0,25*0,25 м. Джерела утворення забруднюючих речовин: барабани відмочувально-зольно-дубильні (2 од), строгальна машина, мездрильна, віджимно-розвідна. Час роботи обладнання – 8760 год/рік . Проводяться викиди формальдегіду, сірководню, аміаку, хрому та його сполук, пилу.

Джерело №8

Газохід загально-обмінної вентиляції виробничого цеху. Висота труби – 3 м, розмір гирла – 0,25*0,25 м. Джерела утворення забруднюючих речовин: барабани відмочувально-зольно-дубильні (7 од), фарбувальні барабани (2 од). Час роботи обладнання – 8760 год на рік. Проводяться викиди формальдегіду, сірководню, аміаку, хрому та його сполук, пилу.

Джерело №9

Газохід загально-обмінної вентиляції з фарбувальної дільниці. Висота труби – 6 м, розмір гирла – 0,25*0,25 м. Викиди забруднюючих речовин здійснюються фарбуванні продукції. Проводяться викиди пилу, аміаку, формальдегіду.

Джерело №10

Газохід витягової вентиляції з фарбувальної дільниці. Висота труби – 7 м, розмір гирла – 0,4*0,4 м. Викиди забруднюючих речовин здійснюються фарбуванні продукції. Проводяться викиди пилу, аміаку, формальдегіду.

Джерело №11 (неорганізоване)

Пилоосадочна камера дільниці шліфування. Викиди забруднюючих речовин здійснюються при роботі шліфувальної машини, що обладнан пилоосадочною камерою. Час роботи обладнання – 1200 год/рік.. Проводяться пилу.

Джерело №12 (неорганізоване)

Чистка золи в котлах. Час роботи обладнання – 20 год/рік. Проводяться пилу.

Джерело №13 (неорганізоване)

Чистка золи в котлах. Час роботи обладнання – 44 год/рік. Проводяться пилу.

 

  Таблиця 1.1 Відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в ат­мосферне повітря стаціонарними джерелами

№ з/п

Забруднююча речовина

Фактичний обсяг викидів (т/рік)

Потенційний обсяг викидів
(т/рік)

Порогові значення потенційних викидів для взяття на державний облік
(т/рік)

код

найменування

1

2

3

4

5

6

1

06000
337

Оксид вуглецю

2,213

2,213

1,5

2

07000
11812

Вуглецю діоксид

1166,443

1166,443

500

3

12000
410

Метан

0,0002

0,0002

10

4

01007
183

Ртуть та її сполуки в перерахунку на ртуть

2E-8

2E-8

0,0003

5

01010
228

Хром та його сполуки в перерахунку на триоксид хрому

0,017

0,017

0,02

6

03000
2902

Суспендовані частинки, недиференційовані за складом

4,078073

4,078073

3

7

04001
301

Оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту

1,157

1,157

1

8

04002
11815

Азоту(1) оксид (N2O)

2E-5

2E-5

0,1

9

04003
303

Аміак

0,3989

0,3989

1,5

10

05002
333

Сірководень

0,353

0,353

0,03

11

11049
1325

Формальдегід

0,025

0,025

0,1

Усього для підприємства

1174,68019302

1174,68019302

 

Найбільш поширені забруднюючі речовини

 

 

 

1

2

3

4

5

6

1

06000
337

Оксид вуглецю

2,213

2,213

1,5

2

03000
2902

Суспендовані частинки, недиференційовані за складом

4,078073

4,078073

3

3

04001
301

Оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту

1,157

1,157

1

4

05002
333

Сірководень

0,353

0,353

0,03

5

11049
1325

Формальдегід

0,025

0,025

0,1

Усього

 

 

7,821073

7,821073

 

Небезпечні забруднюючі речовини

 

 

 

1

2

3

4

5

6

1

01007
183

Ртуть та її сполуки в перерахунку на ртуть

2E-8

2E-8

0,0003

2

01010
228

Хром та його сполуки в перерахунку на триоксид хрому

0,017

0,017

0,02

Усього

 

 

0,01700002

0,01700002

 

Інші забруднюючі речовини, присутні у викидах об’єкта

 

 

 

1

2

3

4

5

6

1

12000
410

Метан

0,0002

0,0002

10

2

04003
303

Аміак

0,3989

0,3989

1,5

Усього

 

 

1166,84212

1166,84212

 

Забруднюючі речовини, для яких не встановлені ГДК (ОБРД) в атмосферному повітрі населених міст

1

2

3

4

5

6

1

7000

Вуглецю діоксид

1166,443

1166,443

500

2

4002

Азоту(1) оксид (N2O)

2E-5

2E-5

0,1

Усього

 

 

1166,44302

1166,44302

 

 
 

 


Таблиця 1.2.Характеристика устаткування очистки газів

Номер джерела викиду

Найменування  ГОУ

Забруднюючі речовини, за якими проводиться газоочистка

Ступень очищення

Назва та тип установки очистки газу

На вході в ГОУ

На виході з ГОУ

Ступінь очищення газу, %

CAS N / CAS

код

найменування

Обємна витрата газопило- вого потоку,              м3

масова концентра-ція,              м3

Масова витрата, г/с

Обємна витрата газопило- вого потоку,              м3

масова концентра-ція,              м3

Масова витрата, г/с

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

11

Пилоосадочна камера дільниці шліфування

-

03000

Суспендовані частинки, недиференційовані за складом

І

Пилоосадочна камера

0,4085

1906,46

0,7788

-

-

0,007788

99

Таблиця 1.3. Дані щодо потенційних обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від об'єкта / промислового майданчика

Код забруднюючої речовини

Найменування забруднюючої речовини

Потенційний викид забруднюючої речовини, тонн, з трьома десятковими знаками

1

2

3

06000

Оксид вуглецю

2,213

07000

Вуглецю діоксид

1166,443

12000

Метан

0,000

01007

Ртуть та її сполуки в перерахунку на ртуть

0,000

01010

Хром та його сполуки в перерахунку на триоксид хрому

0,017

03000

Суспендовані частинки, недиференційовані за складом

4,078

04001

Оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту

1,157

04002

Азоту(1) оксид (N2O)

0,000

04003

Аміак

0,399

05002

Сірководень

0,353

11049

Формальдегід

0,025

 

Усього для підприємства:

1174,680

Таблиця 1.4.Дані щодо потенційних обсягів викидів забруднюючих речовин від виробничих і технологічних процесів, технологічного устаткування (установок)

                Найменування виробничого та технологічного процесу, технологічного устаткування:

Діяльність повязана зі спалюванням (текстильна та шкіряна промисловість)

код

1.А.2.g.vi

Код забруднюючої речовини

Найменування забруднюючої речовини

Потенційний викид забруднюючої речовини, тонн, з трьома десятковими знаками

1

2

3

06000

Оксид вуглецю

2,213

07000

Вуглецю діоксид

1 166,443

03000

Суспендовані частинки, недиференційовані за складом

3,801

04001

Оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у перерахунку на діоксид азоту

1,157

 

Усього за виробничим та технологічним процесом, технологічним устаткуванням (установкою)

1161,958

 

Найменування виробничого та технологічного процесу, технологічного устаткування:

Інше використання розчинників та хімічних речовин

код

2.D.3.i

Код забруднюючої речовини

Найменування забруднюючої речовини

Потенційний викид забруднюючої речовини, тонн, з трьома десятковими знаками

1

2

3

01010

Хром та його сполуки в перерахунку на триоксид хрому

0,017

03000

Суспендовані частинки, недиференційовані за складом

0,277

04003

Аміак

0,399

05002

Сірководень

0,353

11049

Формальдегід

0,020

 

Усього за виробничим та технологічним процесом, технологічним устаткуванням (установкою)

1,066

 

 

 


Перелік заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин

Заходи щодо досягнення встановлених нормативів гранично-допустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин.

Враховуючи, що концентрації забруднюючих речовин в газопиловому потоці не перевищують встановлених нормативів граничнодопустимого викиду і результати розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітря показали, що максимальні приземні концентрації, з врахуванням фонового забруднення атмосфери на межі санітарно-захисної зони не перевищують граничнодопустимі концентрації, заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин не розроблялись.

 

Таблиця 1.5. Заходи щодо досягнення встановлених нормативів гранично-допустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин

 

Код виробни чого та технологіч ного процесу, технологіч ного устатку вання (установки)

Найменування заходу

Строк викона-ння заходу

Номер джерела викиду

Загальний обсяг витрат за  кошто-рисною вартістю тис. грн

Очікуване зменшення викидів після впровадження заходу, т/рік

1

2

3

4

5

6

 

 

 

 

 

 

Отже, заходи щодо досягнення встановлених нормативів гранично-допустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин не встановлюються.

Заходи щодо запобігання перевищенню встановлених нормативів гранично-допустиих викидів у процесі виробництва

Розробити та вести в дію Сиситему управління охороною навколишнім природним середовищем.

Обладнанти джерела викиду системами відбору проб.

Скласти графік по проведенню контролю за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустиих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу.

Заходи щодо обмеження обсягів залпових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Заходи щодо обмеження обсягів залпових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не передбачені, оскільки джерела залпових викидів відсутні.

Заходи щодо остаточного припинення діяльності, пов’язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан.

Підприємство не планує припинення або зміни виду своєї діяльності.

Все задіяне на підприємстві технологічне устаткування виробничого призначення встановлене в спеціально відведених місцях, технологічний процес та сировина і матеріали екологічно безпечні і, відповідно, у разі припинення діяльності потреби в додаткових заходах з точки зору захисту навколишнього природного середовища немає.

Заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних  ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків забруднення атмосферного повітря.

Підприємство, згідно Постанови Кабміну України від  11 липня 2002 р. № 956 не вважається об'єктом підвищеної небезпеки відповідного класу (не включений до Державного електронного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки).

 

 

 

 

Таблиця 1.6. Перелік заходів щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків забруднення атмосферного повітря

Найменування потенційно небезпечного об’єкта

Місцезнаходжння обєкта підвищеної небезпеки

Найменування, маса, категорія небезпечної речовини чи групи речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об’єкті

Індивідуальна назва, клас небезпечних речовин та категорія небезпеки, за якими проводилася ідентифікація об'єкта

Найменування забруднюючих речовин, які у випадку виникнення надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру можуть надійти  в атмосферне повітря

Найменування заходів щодо охорони атмосферного повітря у разі виникнення надзвичайної ситуації

Найменування заходів щодо  ліквідації наслідків забруднення атмосферного повітря у разі виникнення надзвичайної ситуації   

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

 

 

Отже, заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків забруднення атмосферного повітря не наводяться.

Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах. Згiдно Методичних вказівок "Регулирование  выбросов при неблагоприятных метеорологических условиях" РД 52.04.52-85 (затверджених Державним комітетом СРСР по гідрометеорології та контролю природного середовища 01.12.86р.) заходи по  скоро­ченню викидiв забруднюючих речовин в атмосферне  повiтря  на періоди  НМУ розробляються для підприємств, які розташовані в населених пунктах, де Державною гідрометеорологічною службою України проводиться або планується проведення прогнозування НМУ.

 По м.Бердичів  Житомирський обласний центр з гідрометеорології прогнозування НМУ не проводить та не планує. Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах не розробляються, відповідно заходи по зменшенню викидів забруднюючих атмосферне повітря речовин в періоди НМУ для стаціонарних джерел не наводяться. 

Інші заходи, направлені на скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в залежності від виробництв, технологічного устаткування

За результатами порівняння викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з нормативами на викиди відповідно до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №309 від 27.06.2006 р., існує необхідність в нормуванні концентрацій речовини у виглядi суспендованих твердих частинок –150 мг/м3 (дж.№№1,2,5-10), формальдегіду – 20 мг/м3 (дж.№№7-10).

Для речовин: оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO + NO2]), оксид вуглецю, ртуть, метану, сірководень, аміак, хром та його сполуки (дж. №1-3,5-10) граничнодопустимий викид, відповідно до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №309 від 27.06.2006 р., не встановлені нормативи гранич­но допустимих викидів відповідно до законодавства (норматив ГДВ не досягнутий за величинами масового потоку (кг/год) і масової концентрації (мг/м3), встановлюються величина масової витрати (г/с).

Для неорганізованих стаціонарних джерел нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин не встановлюються. Регулювання викидів від цих джерел здійснюється шляхом встановлення вимог.

Обсяги видів забруднюючих речовин не перевищують затверджені граничнодопустимі нормативи викидів, а викиди, які не підлягають регулюванню та за якими не здійснюється державний облік, не перевищують гігієнічних нормативів.

 Як виявив розрахунок приземної концентрації забруднюючих атмосферу речовин на існуючий стан, долі приземної концентрації по всім ЗР, на всіх розрахункових точках як на межі, так і за межами СЗЗ, не перевищують ГДК (ОБРВ) атмосферного повітря з врахуванням всього виробничого майданчика та фонових концентрацій. Існуючі величини викидів від всіх джерел викидів  пропонується прийняти як дозволені.

Зауваження та пропозиції громадських організацій та окремих громадян щодо видачі дозволу на викиди суб’єктом господарювання просимо надсилати до Житомирської обласної військової адміністрації за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П.Корольова, 1, тел. (0412) 47-11-09, e-mail: ztadm@apoda.zht.gov.ua.

Зауваження та пропозиції приймаються до розгляду протягом 30 календарних днів з дати опублікування інформації в газеті «AVISO» від 18.01.2024 за №1, у термін до 16.02.2024